Орфографічний словник української мови. 2005.
пополоти — полю/, по/леш, док., перех. 1) Док. до полоти. 2) Полоти якийсь час … Український тлумачний словник
пополотий — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до пополоти. || попо/лото, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник